Синиця залюбки селиться в садах, парках (зокрема й міських), садівництвах, по околицях полів, у лісопосадках та оливкових гаях. Взимку збивається в змішані зграйки з іншими птахами і кочує в пошуках корму.
У сильні морози, якщо в годівниці порожньо, синиці чіпляються за рами, стукають по склу, вимогливо цвікають, нагадуючи людям, що вони голодні й замерзають. Який би не був холод, вони весь час зимують поруч і не відлітають, як інші, в теплі краї.
Вони не є перелітними птахами і переселяються ближче до людей тільки на час зими, до того ж якщо вона видалася досить холодною. Пояснюється це нестачею їжі в лісах, де і мешкають цілий рік синиці. Навесні вони повертаються в рідні пенати і виводять там пташенят. Синиці живуть у дуплах – вони не в’ють гнізда.
Синиці ховаються під дахами, за лиштвами вікон і на горищах біля опалювальних труб. Ночують вони в укриттях, віддаючи перевагу дуплам і нішам, закритим від вітру. А є і повністю осілі міські популяції синиць, вони селяться в дуплянках і шпаківнях, у щілинах будівель.