Дізнавшись про Лебезятникова ще в Петербурзі, Лужин вирішив зупинитися у нього частково через економію, частково через те, що він належав до прогресистів із найпередовіших молодих людей і нібито грав важливу роль у якихось гуртках, про що Лужин дізнався ще у провінції.
Лужин хоче одружитися з Дуні Раскольникова, тому що це узгоджується з його теорією про бідних дружин. Бідні дружини – це жінки із бідних сімей. Лужин вважає, що за дружину потрібно брати бідних дівчат, оскільки вони поважатимуть і шануватимуть свого чоловіка, який перевершує їх за соціальним статусом.
Саме у квартирі Лебезятникова (номери Амалії Людвігівни Липпевехзель) тимчасово зупинився Лужин після приїзду в Петербург.
Маючи намір посварити Раскольникова з матір'ю та сестрою, Лужин підсовує до кишені Соні Мармеладовий сторублевий квиток, після чого на поминках її батька прилюдно звинувачує бідну дівчину в крадіжці.